«МАСМЕДІЙНО-ГАСТРОНОМІЧНА» МОВА РЕКЛАМИ І PR (НА МАТЕРІАЛІ ОБРАЗУ ЄДИНОРОГА)

Анотація

У просторі дії медіакомунікацій в останній час активно та вдало розвивається відносно нова – «масмедійно-гастрономічна» – мова. Цю мову освоюють, ефективно використовують реклама, PR. Подальше зрощення можливостей, завдань, мов журналістики, реклами, PR, розвиток вже устояних, створення ними нових проміжних територій (Мукаржовській) з активним включенням, використанням полів бізнесу, мистецтва – той аспект, який зараз потребує на переосмислення з врахуванням активного, швидкого, полівекторного формування й розвитку цілісності тематичних десертів-текстів та їхніх медіатекстів, передусім, food фото. «Масмедійно-гастрономічна» мова проявляє й репрезентує специфіку нових платформ своєрідних, семантично, знаково багатошарових медіатекстів; нове зрощення медіатекстів, медіадискурсів з текстами художньої культури (літератури, живопису, кінематографії), кондитерського мистецтва; нове, за рахунок гастрономічної культури розширення проміжної території, яка давно утворена інтенціями мас-медіа, ідеології та літературної культури; нову мову, яка з’явилася, стрімко удосконалюється задля комунікації в соціально-повсякденному середовищі, якому притаманні нові моделі дозвілля та його опису, репрезентації у віртуальному просторі. Провідні цілі та завдання статі, по-перше, обґрунтувати нові платформи та мови, які на них створюються, розвиваються, для медіатекстів, медіадискурсів, що з’явилися під впливом доволі сюрпризного розросту заразом художньої культури, артможливостей, які підтримуються цифровізацією кондитерського мистецтва, його ефективного зв’язку, навіть спорідненості зі світом медіакомунікацій; по-друге, показати взаємовідношення, тенденції реалізації стосунків між кондитерським мистецтвом, медіатекстами, рекламою, PR товарів, послуг, провідних ідей, образів ідеології сучасної соціальної міфології; по-третє, охарактеризувати взаємини між традиційною мовою світу реклами, PR та «масмедійно-гастрономічною» мовою; по-четверте, підтвердити ключові теоретичні тези за допомогою аналізу, інтерпретації образу єдинорогу, який активно використовується сучасними майстрами-кондитерами, як світовими, так само й українськими. Методи розвідки: класичної семіотики, засади якої розроблялися Мукаржовським, Тодоровим, Бартом, Еко, Дельозом, Деріда, Лотманом, зараз їх спадкоємицею – відкритою семіотикою (Open Semiotics), що не дозволить «розмити» об’єкт дослідження та межі між різними сферами гуманітаристики, ідеями; концепції про зрощення полів бізнесу, мистецтва, влади, медіакомунікацій Бурдьо, Віріліо, а також принципи, підходи до світу уявного, які обмірковували Каюа, Мальро у другій половині ХХ ст. Результати, висновки статті. Десерти-тексти, їхні медіатексти – це відносно нове явище, яке вже створило та розвиває складну проміжну територію. «Масмедійно-гастрономічна» мова – це вдале, багато в чому навіть сюрпризне відкриття, яке ще є відносно новим, модним, таким, що активно проходить становлення, набуває власних рис, якостей, усвідомлює можливості. Вона побудована системою знаків, які водночас зберігають пам’ять, функції міфології, фольклору, художньої культури та творчості, ідеології, мас-медіа, їжі, бізнесу, які активно використовуються, не стерлися завдяки новизні, популярності явища. Це мова для розповіді одночасно про товар, послугу та, головне, образ щасливого світу радості, досконалості, витонченого смаку, насолоди, який за ними стоїть та може бути буквально, до тілесних відчуттів відтворений, створений у щоденності звичайної людини. Звична художня культура, її образи, сюжети, мова, функції для «масмедійно-гастрономічної» мови не є додатковими, такими, що експлуатуються частіше рекламним, ситуативно PR текстами, комунікаціями для досягнення своєї головної мети: представити, продати товар, послугу; створити, закріпити, розвити імідж фірми, людини, ідеї тощо. Художня культура для «масмедійно-гастрономічної» мови – повноправна та значуща субстанціальна складова, без якої неможливої вдале ефективне функціонування нових сюрпризних, платформ, проміжної території.